Найбільше у світі щастя – це мир, коли люди живуть дружно та спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, не ллються сльози горя та втрат. В Україні День миру встановлений Указом Президента від 05.02.2002р., і відзначається щорічно 21 вересня – Міжнародний день миру. З метою формування глибокого формування питань, пов’язаних із миром, розширення знань учнів про важливість миру на землі, відновлення миру на теренах нашої держави, в Грозинецькому НВК проведено:
виховні години: «Хай буде мир на всій землі», «Хай буде мир на Україні», «Діти проти війни», «Мир крокує по планеті»;
виставка малюнків: «Лети, наш голубок – символ миру, добра та світла», «Хай буде мир на Україні», «Мир крокує по планеті», “Ми за мир”.
17 вересня, 16 учнів (4-11класів) нашої школи, взяли участь в обласному етапі Всеукраїнського фізкультурно-патріотичного фестивалю школярів «Козацький гарт». Серед 14 команд з різних куточків Чернівецької області, діти нашого комплексу показали гарний результат. З шаленим азартом та впертістю наші хлопці зайняли ІІІ місце в перетягуванні канату.
Або подорожуюча книга… В нашому комплексі активно почав діяти куточок буккросингу. Учні та вчителі з величезною цікавістю є учасниками цього руху. На перервах, коли мають вільну хвилинку читають, залишають або беруть з собою книгу, яка сподобалась
Напередодні Дня фізичної культури та спорту на базі Грозинецького НВК І-ІІІ ступенів проведено фізкультурно-партіотичний фестиваль ‘Козацький гарт’, у якому взяли участь здобувачі освіти Грозинецького НВК, Бочковецького НВК та ОЗО Колінковецького ліцею. Всі учасники показали згуртованість, запалили силу патріотичного духу та отримали незабутні враження!
Традиційно новий навчальний рік у нашому НВК розпочався з першого уроку виховного спрямування. А оскільки у 2021 році в нашій країні відзначається 30-та річниця незалежності, то і тематика Першого уроку присвячена саме цій даті.
І знову на навчання кличе шкільний дзвоник. Після довгого карантину та літніх канікул, з дотриманням карантинних рекомендацій, шкільне подвір’я зібрало учнів 1-11 класів
Я пишаюся своєю сім’єю тому, що вона унікальна. Тато Богдан і дідусь Віктор з перших днів війни на Сході захищають нашу Україну. Татусь є військовослужбовцем. І одного разу він не повернувся з роботи, а мама плакала і була засмученою. Я не розуміла, що відбувається, де татко? Та мама пояснила, що наш татусь береже спокій і мир нашої домівки. Незабаром і дідусь поїхав на Схід. Він був волонтером і допомагав солдатам: возив одяг, продукти, захисні сітки, листівки та дитячі малюнки. А тепер він став теж військовим і воює на Сході. Я дуже добре пам’ятаю, як тато вперше повернувся у відпустку і привіз мені гарну ляльку… Того вечора я довго сиділа у татка на колінах і цілувала його, а мамка від радості плакала. Я вважаю, що мій татусь герой і патріот нашої Батьківщини. У нього є багато нагород і подяк: нагороджений знаком «За розмінування» І ступеня, орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю «Захиснику Вітчизни», відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» . Та не тільки мій батько і дідусь відзначились, а й моя матуся Світлана. Вона нагороджена відзнакою «Українська Берегиня». Весь час вона підтримує батька і оберігає нас. Батько мало розповідає нам про війну. Він дуже переживає за своїх побратимів, які захищають державні кордони, і з болем у серці згадує тих, кого вже немає. Я впевнена, що він має велику силу волі і незламний дух, щоб все це пережити. Немає у світі найкращого татка, як мій. Він тебе пригорне, підтримає, втішить, поцілує і дасть відповідь на всі питання. Я дуже люблю свою сім’ю і пишаюся, що є її частинкою.
