Рекомендації вимушеним переселенцям та евакуйованим людям з зони бойових дій

Як допомогти собі, якщо Ви покинули свій дім?
1) Поважайте свій вибір. Зупиняйте себе від думок “якби я знав, я би”, “а от можна ж було зробити так…”. Ви вирішили поїхати, тому що на той момент – це було найкраще рішення з огляду на ту інформацію, яка у Вас була.
Хтось їде, тому що розбомбили їх дім. А хтось, тому що страшно. І кожна причина важлива. Емоційний фон для деяких людей настільки важкий, що Вони не можуть залишатися в ньому. А якщо залишаться, то помруть заживо.
Звичайно, будуть люди, які спробують Вас соромити і я думаю, що й Ви самі відчуваєте провину – її зараз відчувають майже всі. В період страху зручно напасти на когось, хочеться знайти ворога. Не входьте в суперечку. Ніхто зараз не знає, що правильно: їхати чи залишатися. Це все суб’єктивні думки.
2) Починайте знайомитися з новим простором. Познайомтеся зі своєю вулицею, виберіть, де Ви будете купувати каву чи оберіть постійний маршрут для прогулянки. Це дасть відчуття стабільності.
3) Ви маєте право на горювання/ страх. Навіть якщо Вас не бомблять, у Вашій країні війна. Ви втратили минуле життя, тому звичайно у Вас має бути період горювання. Не змушуйте себе бути щасливим, навіть якщо Ви в Парижі. Евакуація – це не туризм.
4) Кожен має право на свій вибір. Люди, які хочуть залишитися вдома, мають на це право. Ви не можете насильно перевезти своїх рідних, друзів, батьків. Для когось залишити дім чи Україну = депресія. Для них опорно – не їхати і цю опору не варто забирати. Зрозуміло, що Ви переживаєте. Але тут якраз проявляється шкідливий егоїзм.
5) Тримайте зв’язок з людьми. Це можуть бути українці, які також виїхали. Знайдіть центри волонтерства. Якщо дуже важко соціалізуватися, виберіть онлайн зустрічі. Усім рекомендую групи підтримки. Це найефективніший спосіб уберегти себе. Спілкуйтеся з тими, хто дає Вам ресурс і обмежуйте спілкування з тими, хто спустошує.
6) Не поспішайте. Зараз не можлива довоєнна продуктивність. Це норма, потім все повернеться.
7) Якщо Ви хочете погуляти по парку, сходити в ресторан чи на манікюр і для Вас – це доступно – робіть! Нікому не стане краще від Вашого нещастя. А якщо Ви наповнетеся, то зможете щось дати іншим. Бережіть себе та близьких! Все буде добре!

Практичний психолог Гончар Мар’яна Вікторівна