Про себе: Вчитель української мови та літератури, старший вчитель, Грозинецького НВК. Одна із тих, хто може сказати: моя мрія збулася. А мріяла бути вчителькою. І це ще тоді, коли навіть в школу сама не ходила. Все своє свідоме життя присвятила навчанню та вихованню. Я працюю в школі тому, що… Таке завдання постало перед вчителями-філологами на одному із районних методичних об’єднань під час тренінгу. Кожний, звичайно, виклав свою думку. Моя відповідь була такою:

Понад усе люблю дітей.
Для них живу, а не існую.
І не заради зарплатні
Їх поглядом цілую.
Приносять радість діточки
Мені щоденно,
Немов ті світлячки
У ніч, як темно
Працюю за покликанням
І темпу не збавляю,
Поки дає Бог сили,
Здоров’я маю.

Переконана: кожна дитина розвивається як особистість і має певні здібності. Треба тільки побачити оту їх особливість. А далі розвивати. І не тільки на уроках, а й в позаурочний час. Тому й працюю над проблемою розвитку творчих здібностей учнів. Об’єднала навколо себе всіх бажаючих навчитися писати творчі роботи, складати вірші. Згодом виникла ідея свої напрацювання показати й іншим. Так народився журнал учнівської молоді «Шкільні самоцвіти». Пишуть учні, пишу я.